Науково-практичний онлайн-семінар «Становлення демократичних інститутів на пострадянському просторі» відбувся в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Наскільки політична і громадянська освіта українців у сфері демократії відповідає сучасним потребам і вимогам, з’ясовували представники ННІ міжнародних відносин, історії та філософії разом з активістами, політиками та професорами провідних українських вишів.

В. о. ректора ЧНУ Олександр Черевко промовив вступне слово:

— Ми поговоримо про становлення та розвиток демократії, її сприяння розвитку нашого суспільства. Демократія — це збалансовані відносини влади і громадянського суспільства. Обов’язок влади — творити реформи так, щоб найбільша цінність — незалежність — постійно зміцнювалася, національна культура розвивалася, рідна мова утверджувалася, а національна єдність все більше розквітала, — зазначив він і додав: — Хоч у нашій країні ще є перепони до повного становлення її як демократичної держави, я впевнений, що Україна переможе. Головне — не опускати руки, оберігати і розбудовувати, іншого шляху немає. Успіхів!

Проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко окреслив причину проведення семінару. На його переконання, це — інтелектуальна потреба українського суспільства в осмисленні демократії. Адже сучасники по-різному розуміють сутність цього феномену. Для старшого ж покоління, у другій половині 80-их років ХХ століття, демократія взагалі бачилася панацеєю, яка ніби-то зможе зробити суспільство кращим й успішнішим. Науковець наголосив, що демократія — це не хаос:

— У демократичній країні кожен має право висловлювати свої думки вільно. Водночас ця можливість накладає обов’язок комплементарно ставитися до інших людей з альтернативними думками. На семінарі ми прослідкуємо карколомні зміни у свідомості людей, які виховувалися ще в тоталітарному режимі, у традиціях авторитетності домінанти.

За словами директорки ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Наталії Земзюліної, хоча для українців поняття демократії стало звичним, ми ще не повністю розуміємо, що таке демократичні інститути, яке їх значення для реалізації особистих прав людини:

— Україна, як країна розвиненої демократії функціонує історично і культурно має сформовану впродовж століть систему здійснення загального народовладдя. Яка спирається на відповідне національне законодавство, урядову політику, діяльність місцевих органів влади й самоврядування і, головне, передбачає належний рівень культури усіх учасників політичного процесу – громадян, політиків, державних службовців. Така культура, окрім іншого, є наслідком тривалої просвіти громадян. В Україні ж нажаль, досі відсутня практика політичної   культури, яка б відповідала демократичному стану суспільства та була одним із чинників його встановлення. Цей семінар буде корисним, як для розвитку власного критичного мислення, так і для розуміння світових політичних процесів, що безпосередньо впливають на українців.

В роботі семінару взяли  участь представники Наукового товариства Історії дипломатії та міжнародних відносин. Дискусію розпочали з обговорення цивілізаційної обумовленості демократичних перетворень і становлення демократичних інститутів. Першим виступив заступник Голови Наукового товариства Історії дипломатії та міжнародних відносин, завідувач кафедри міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету імені Бориса Грінченка Ігор Жалоба, який зазначив, що в сучасних умовах соціальна відповідальність у всіх сферах суспільного життя (економічній, політичній і соціальній) є однією з провідних вимог громадянського суспільства. Більшість населення України вже усвідомлює, що змінити державу не можна, покладаючись лише на політиків. З одного боку, досягнуто суспільний консенсус щодо основних демократичних цінностей, вимог суспільства до держави, її зовнішньополітичних орієнтацій. З іншого – суспільство все ще залишається вразливим до різного роду загроз і викликів успадкованої реальності.
Про різні результати становлення демократії у країнах пострадянського простору доповнив голова ГО «Платформа Громадських Діалогів», юрист Олександр Курявий.
Національна консультантка ООН «Жінки з гендерного мейнстрімингу в регіональній та місцевій стратегії розвитку» Юлія Гончар поінформувала про права людини та особливості їх реалізації на пострадянському просторі.

Президентка Ротарі Клубу «Черкаси Інтернешнл» та членкиня Правління Всеукраїнського громадського об’єднання «Інститут "Республіка"» Марина Гур’янова виступила з доповіддю «Децентралізація влади: регіональний вимір».

На семінарі питання народовладдя розглядали також і в контексті теперішніх подій у Білорусі. Схожості й відмінності країн-сусідів порівняв Надзвичайний та Повноважний посол України в Республіці Білорусь (2007-2010 рр.), міністр культури та туризму України (2005-2006 рр.) Ігор Ліховий. В першу чергу необхідно вирішити питання: за що бореться сьогодні Білорусь, зазначив Ігор Ліховий. Якщо Україна чітко виступила за інтеграцію з Європейським союзом, за угоду з ЄС, за НАТО, то в Білорусії – це складніше. Суспільство не готове порвати з радянським минулим. Тобто Україна йшла не тільки «проти» – країна йшла «за», а за «що» йдуть білоруси поки не зовсім зрозуміло. Особливістю їхніх виступів є організовані колективи великих підприємств і дієві профспілки. Дуже важливо, що білоруси боряться за нову, за кращу, за демократичну Білорусь – підсумував посол.

Керівник наукового відділу Інституту Церкви і суспільства при Київській православній богословській академії Роман Орищенко, крім доповіді про вплив військових конфліктів на становлення демократичних інститутів, висловив свою думку також і щодо білоруського питання: – Білорусь фактично поглинула Росія. На превеликий жаль, величезна залежність Білорусі – фінансова, економічна, політична, армійська, з безпеки, – вона фактично сьогодні стала однією з ключових цілей для російського президента Путіна. Ситуації в Білорусі й України є спорідненими та все ж є важливі відмінності. Українці мають досвід боротьби, а білоруси його тільки набувають. Білорусь сьогодні - це Україна в 1990-х роках. Роман проаналізував історичні етапи становлення церкви в Білорусії та відзначив місце церкви в Україні під час громадянських протестів та російсько-української війни. Зазначивши, що віра стала одним з важливих чинників духовного відродження та єднання українців.

Наприкінці заходу присутні отримали сертифікати про участь та зробили спільне фото.

Запрошуємо переглянути відеосюжет ТРК «Ільдани»:

 

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького